Я люблю тебе, рідний мій краю!
Таке природа диво сотворила
На цій землі серед лісів і квіт.
Що в батьківських місцях
Якась незламна сила, що рве
Нам душу, тягне, як магніт...
Надія Красоткіна.
Слово перспектива має декілька значень:
v види, плани на майбутнє;
v вид у далечінь;
v спосіб зображення фігур, заснований на застосуванні центрального проектування (у геометрії);
v система зображення об’ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру та віддаленість окремих їх частин від спостерігача.
Професія вчителя також спонукає працювати на перспективу – виховати не тільки освічене, знаюче покоління молоді, а ще й привити любов до рідного краю, його природи, звичаїв, тощо.
З цією метою в нашій школі проведений захід « Я люблю тебе, рідний мій краю», перша частина якого має назву «Перспектива».
Ця частина присвячена поняттю перспективи в образотворчому мистецтві та живописі. Учні повторили поняття тональної та повітряної перспективи, ознайомилися з історією їх виникнення, реальними причинами застосування в написанні картин. Принципи тональної перспективи першим обґрунтував Леонардо да Вінчі. Ця техніка стала основою напрямку в живопису та фотографії, що отримав назву «тоналізм».
Жвавий інтерес учнів викликали роботи , в яких використана зворотня перспектива, принцип який полягає в збільшенні окремих предметів у міру їхнього видалення і синтетично поєднувати кілька точок зору.
Друга частина заходу має назву «Край мій світанковий » , розрахована на учнів , які знають і люблять свій рідний край і присвячена вмінню чітко і швидко орієнтуватися на місцевості по світлині.
В конкурсі приймали участь дві команди: «Слідопити» - учні 11 класу та « Мандаринки» - збірна команда 10 та 9 класів. Конкурси «Люби і знай свій рідний край» та «З вікна автомобіля», на яких використані світлини м.Кіровороград та м.Знам’янка виграли учні 11 класу. Відзначились учні Машлякевич Р. та Скічко О. .А в конкурсі «Село моє, до тебе серцем лину…» не було рівних корінним жителям нашого села. Найбільшу активність виявив Сіденко В. Своїм чарівним виконанням пісень потішили глядачів учениця 10 класу Таран Дар’я та Зіноватна Поліна, учениця 4 класу. Як підсумок свята: на нашій кіровоградщині, можливо, і немає білих п’ятен, але є ще дуже багато гарних та привабливих місць. Говорячи словами поетеси Надії Красоткінної:
…тут твоя земля і дім,
Твої батьки і рідне небо.
І найсолодший хліб у нім,
А що людині більше треба?
У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, ріжок молодого місяця між міріадами зір, чисту зелену травичку і тисячі різних квітів, які радували серце своїм розмаїттям. Тут кликали в дорогу перші в’юнкі стежинки, які бігли від батьківського порогу у широкий світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємо себе вдома, затишно і привітно. Мабуть, є місця красивіші, але немає кращих, ніж там де ти виріс, де знаєш кожну стежину, де мама і тато. Це і є Батьківщина.
Коментарi